Редакція журналу звертає увагу авторів, рецензентів і читачів на те, що відповідальність за коректність використання чужих матеріалів, результатів досліджень, текстових фрагментів, даних, ідей, зображень, таблиць, програмного коду та джерел покладається на авторів поданого рукопису.

До розгляду приймаються лише оригінальні матеріали, які раніше не були опубліковані в інших виданнях і не перебувають на одночасному розгляді в інших журналах.

Для перевірки рукописів на наявність текстових збігів журнал використовує спеціалізоване програмне забезпечення StrikePlagiarism.com, а також локальні джерела та відкриті інтернет-ресурси. Отриманий звіт аналізується редакційною колегією з урахуванням характеру збігів, коректності цитування, наявності посилань на першоджерела та загального рівня оригінальності рукопису.

Якщо за результатами перевірки рівень оригінальності рукопису становить понад 75%, матеріал може бути переданий на подальший редакційний розгляд і рецензування. У разі виявлення значних текстових запозичень, некоректного цитування, плагіату, самоплагіату або прихованого повторного використання раніше опублікованих матеріалів редакція залишає за собою право не допускати рукопис до рецензування.

Скарги щодо можливих порушень академічної доброчесності, публікаційної етики, конфлікту інтересів, авторства, неналежного рецензування, плагіату або некоректних запозичень можуть бути подані до редакції журналу електронною поштою.

Скарга має містити:

• ім’я та контактні дані заявника;
• чіткий опис суті порушення;
• посилання на відповідний рукопис або опубліковану статтю;
• обґрунтування скарги;
• матеріали або докази, що підтверджують викладені обставини.

Редакційна колегія проводить попередній розгляд звернення, за потреби запитує пояснення у сторін, залучає членів редколегії або незалежних експертів і ухвалює рішення відповідно до принципів публікаційної етики.

Автори мають право подати апеляцію на рішення редакційної колегії щодо відхилення рукопису, вимоги про доопрацювання або рішення про ретракцію. Апеляція подається на офіційну електронну адресу редакції із зазначенням обґрунтування та матеріалів, що підтверджують позицію заявника.

Якщо ознаки плагіату або некоректного запозичення виявлено після публікації, редакційна колегія проводить окремий розгляд такого випадку, звертається до авторів за поясненнями та ухвалює рішення щодо виправлення, оприлюднення повідомлення про порушення або ретракції статті. У разі ретракції стаття не видаляється з архіву журналу, а зберігається на сайті з чітким маркуванням її статусу та повідомленням про причини ретракції.

Політика використання штучного інтелекту визначає, у яких випадках автори можуть застосовувати інструменти ШІ під час підготовки матеріалів, а також які способи використання таких технологій є неприйнятними для наукової публікації.

Редакційна колегія враховує ці принципи під час оцінювання поданих рукописів. Прозоре й відповідальне ставлення до використання ШІ є частиною академічної доброчесності.

Під штучним інтелектом у цьому контексті розуміються інформаційні технології, здатні генерувати або суттєво змінювати новий контент: текст, зображення, таблиці, моделі, дані, програмний код або інші матеріали.

Якщо під час підготовки статті автори використовували інструменти ШІ, це має бути прозоро зазначено в тексті рукопису із вказанням відповідних програм або сервісів.

Автори несуть повну відповідальність за достовірність тексту, даних, результатів, висновків, бібліографічних посилань, програмного коду, таблиць, рисунків та інших матеріалів незалежно від того, чи використовувалися інструменти штучного інтелекту під час підготовки рукопису.

Якщо після публікації виявлено серйозні порушення, суттєві помилки або необхідність офіційного виправлення матеріалу, редакційна колегія розглядає ситуацію відповідно до рекомендацій COPE та внутрішніх процедур журналу.

Підставами для відкликання статті можуть бути:

• підтверджений факт плагіату або неправомірного використання чужих матеріалів;
• суттєві помилки у дослідженні, що ставлять під сумнів достовірність результатів;
• дублююча публікація без належного посилання на попередню версію;
• фальсифікація, фабрикація або маніпуляція дослідницькими даними;
• нерозкритий конфлікт інтересів, який міг вплинути на інтерпретацію результатів;
• серйозні порушення етичних норм під час проведення дослідження;
• необґрунтоване або приховане використання технологій штучного інтелекту для створення тексту, таблиць, графіків чи інших матеріалів;
• неправомірне включення або виключення авторів;
• недостовірне зазначення авторського внеску;
• недоброчесний процес рецензування;
• інші суттєві порушення, що унеможливлюють достовірне використання результатів статті.

Особа, яка ініціює ретракцію, подає письмове звернення із зазначенням причин відкликання та додає матеріали, що підтверджують необхідність розгляду. Первинний розгляд заяви здійснює головний редактор.

Для розгляду питання може бути створена комісія з незалежних експертів. Комісія аналізує опублікований матеріал, надані докази та, за потреби, отримує пояснення від авторів статті.

За результатами розгляду може бути прийнято одне з таких рішень:

• відхилити вимогу про відкликання статті;
• запропонувати авторам опублікувати виправлення або уточнення;
• рекомендувати повне відкликання статті.

Якщо прийнято рішення про ретракцію, стаття позначається як відкликана, а на сайті журналу публікується відповідне повідомлення із зазначенням причин. Повідомлення має містити назву відкликаної публікації, бібліографічні дані, пояснення підстав для ретракції та дату набрання рішенням чинності.

Відкликана стаття залишається в архіві журналу з чітким маркуванням її статусу. На сторінці статті розміщується повідомлення про ретракцію із зазначенням причин, дати рішення та бібліографічних даних статті.

Оплата за обробку та оприлюднення статей є публікаційним внеском, який використовується для покриття витрат, пов’язаних із редакційною підготовкою, технічним супроводом, рецензуванням, коректурою, редагуванням, макетуванням, оприлюдненням, зберіганням матеріалів у відкритому доступі та підтримкою роботи журналу.

Усі статті, опубліковані в журналі «Біоніка інтелекту», розміщуються у відкритому доступі та є безкоштовно доступними для читачів онлайн після публікації.

Реквізити для оплати надаються редакцією окремим повідомленням після прийняття статті до публікації. Електронну копію платіжного документа про оплату публікації необхідно надіслати на офіційну електронну адресу редакції журналу.

Процедура рецензування спрямована на забезпечення належного наукового рівня публікацій, об’єктивну оцінку якості поданих матеріалів та перевірку їх відповідності науковим, етичним і редакційним вимогам журналу.

У журналі застосовується процедура анонімного рецензування: рецензент не отримує персональних даних авторів, а автори не знають персональних даних рецензента.

1. Наукові статті, що надходять до редакції, проходять первинну перевірку на відповідність тематиці журналу та вимогам до оформлення.
2. Первинну експертизу рукопису проводить головний редактор або його заступник.
3. Якщо рукопис відповідає вимогам, технічний редактор надає статті реєстраційний код і вилучає з неї інформацію про авторів.
4. Закодована стаття передається члену редакційної колегії, відповідальному за відповідний науковий напрям, а також зовнішнім рецензентам.
5. До зовнішнього рецензування можуть залучатися українські та іноземні фахівці, які мають наукову компетентність у тематиці поданого матеріалу.

Орієнтовний строк первинного редакційного розгляду рукопису становить до 10 робочих днів. Орієнтовний строк наукового рецензування становить до 30 календарних днів з моменту передачі рукопису рецензенту. У разі необхідності додаткового рецензування або суттєвого доопрацювання строки розгляду можуть бути продовжені.

Результати рецензування оформлюються у вигляді рецензії або експертного висновку, що зберігається редакцією журналу.

Під час рецензування оцінюються такі аспекти:

За результатами оцінювання рецензент обирає один із варіантів рішення:

1. рекомендувати статтю до друку без суттєвих виправлень;
2. рекомендувати доопрацювання з подальшим повторним розглядом;
3. не рекомендувати статтю до публікації.

У разі потреби доопрацювання авторам надсилаються зауваження без розкриття персональних даних рецензентів. Виправлений варіант може бути переданий на повторне рецензування.

Остаточне рішення щодо публікації приймає редакційна колегія з урахуванням рецензій, результатів перевірки на плагіат, відповідності матеріалу профілю журналу та дотримання вимог академічної доброчесності.

Редакційна політика журналу ґрунтується на принципах академічної доброчесності, об’єктивності, прозорості та відповідального ставлення до наукової публікації.

У своїй роботі редакційна колегія орієнтується на міжнародні підходи до публікаційної етики, зокрема рекомендації Committee on Publication Ethics (COPE).

Редакційна колегія дотримується таких принципів:

• підтримка науковості, об’єктивності та професійності публікацій;
• неупереджене ставлення до авторів, рецензентів і читачів;
• застосування анонімного рецензування та залучення компетентних експертів;
• консультування авторів щодо вимог до оформлення, структури та змісту матеріалів;
• дотримання конфіденційності під час розгляду рукописів;
• урахування можливих конфліктів інтересів;
• недопущення плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації даних;
• забезпечення прозорості редакційних рішень;
• розгляд скарг, апеляцій, виправлень і ретракцій відповідно до редакційних процедур журналу.

Редакційні рішення приймаються незалежно від комерційних, адміністративних, особистих або інших сторонніх впливів.

Редакція не допускає до публікації матеріали, що містять плагіат, самоплагіат, фабрикацію або фальсифікацію даних, некоректні запозичення, недостовірні результати, порушення авторських прав або інші порушення академічної доброчесності та публікаційної етики.

Автори зберігають авторські права на свої матеріали та надають журналу право першої публікації, поширення й розміщення статей у відкритому доступі.

Матеріали журналу поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Автори можуть без додаткового погодження з редакцією:

• використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою;
• застосовувати матеріали публікації під час підготовки дисертаційних робіт;
• використовувати результати статті для тез, доповідей, конференційних матеріалів та усних презентацій.

Редакційна колегія журналу підтримує принципи та рекомендації міжнародних організацій, які визначають сучасні підходи до етики наукових публікацій, відкритості досліджень і відповідального оцінювання наукових результатів.

Журнал також підтримує сучасні підходи Open Science, FAIR Data та Open Access, що сприяють доступності, перевірюваності та повторному використанню результатів наукових досліджень.

• відкритий доступ до опублікованих матеріалів;
• підтримка прозорості дослідницьких даних;
• етичне та відповідальне використання штучного інтелекту;
• визнання міждисциплінарних досліджень;
• підтримка різних форм наукового результату: статей, даних, алгоритмів, програмного забезпечення.

Політика відкритого доступу журналу спрямована на забезпечення вільного поширення наукових знань і базується на загальних принципах Budapest Open Access Initiative.

Єдиною обов’язковою умовою використання матеріалів є дотримання авторського права, коректне цитування авторів і збереження цілісності наукової роботи.

Журнал надає читачам, науковцям та установам вільний онлайн-доступ до опублікованих матеріалів. Це дозволяє використовувати статті для ознайомлення, цитування, поширення, друку та збереження відповідно до умов чинної ліцензії.

• усі користувачі мають відкритий доступ до повних текстів статей;
• матеріали доступні без передплати та фінансових обмежень;
• після публікації статті стають доступними онлайн без тривалого очікування;
• відкритий доступ сприяє ширшому поширенню результатів досліджень і міжнародному науковому обміну.

Політика архівування та довготривалого збереження спрямована на забезпечення стабільного доступу до опублікованих матеріалів журналу, їх метаданих і повних текстів у майбутньому.

Для підтримки доступності контенту журнал використовує такі підходи:

• резервне копіювання матеріалів;
• моніторинг технічного стану цифрового контенту;
• збереження метаданих публікацій;
• використання цифрових ідентифікаторів об’єктів, зокрема DOI;
• розміщення матеріалів у національних або міжнародних репозитаріях.