Мова в мережецентричному світі
DOI:
https://doi.org/10.30837/bi.2020.1(94).01Ключові слова:
МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНИЙ СВІТ, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС МОВИ, ВСЕСВІТНІЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ДІАЛОГ, СИСТЕМА ЛІНГВІСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ТА ЛІНГВІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИАнотація
У роботі аналізуються процеси зміни цивілізаційної ролі природної людської мови при переході до мережецентричної фази еволюції. Відзначається, що зростання інформації, що функціонує в Мережі, вже вийшло на експонентний режим і її обсяги вже не можуть бути ефективно оброблені, сприйняті і усвідомлені їхніми реципієнтами-адресатами. Таким чином, проблеми створення комп’ютерних інструментів, заснованих на принципах штучного інтелекту (проблеми інтелектуалізації Мережі), впевнено пересунулися на передній план актуальності, а серед багатьох аспектів інтелектуалізації особливо виділяється мова. Технологічний статус мови визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації в найближчий період, а разом з цим - і ієрархію мов, яка демонструватиме здатність мови тієї чи іншої національної або етнічної спільності до успішної конкуренції в колі світових мов. З метою збереження мовного розмаїття та відповідних мовних картин світу в статті пропонується організація «Всесвітнього Лінгвістичного Діалогу» як розподіленої мережевої системи соціально-професійної взаємодії в галузі лінгвістики у вигляді виртуалізованої науково-дослідницької та соціальної інфраструктури, лінгвістичних ресурсів та інструментів лінгвістичного дослідження і проектування. Обговорюються концептуальні характеристики і системні параметри «Всесвітнього Лінгвістичного Діалогу», а також науково-організаційні заходи, спрямовані на його створення.
Посилання
Широков В. А. Эволюция как универсальный естественный закон (Пролегомены к будущей общей теории эволюции). Бионика интеллекта. – Часть І. 2017. № 1 (88). Сс. 3–14. (https://www.ulif.org.ua/system/files/shirokov_bionica_2017.pdf) Часть ІІ., 2017. № 2 (89), Сс. 3-18.https://www.ulif.org.ua/ system/files/bionica-2017-part2.pdf. Часть ІІІ., 2018. – № 1 (90). – С. 3–18. https://www.ulif.org.ua/ system/files/bionica-2018-part3.pdf
Palagin A. V., Shirokov V. A. Principles of cognitive lexicography // International journal «Informational theories &application». — 2000. — Vol. 9. – № 2. – Р. 43–51.
В. А. Широков та ін. Лінгвістично-інформаційні студії: Праці Українського мовно-інформаційного фонду НАН України: у 5 т. Том 1. Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури. Київ, Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 2018. 271 с. ISBN 978-966-02-8683-2. ISBN 978-966-02-8684-9 (Т. 1). DOI 10.33190/978-966-02-8683-2/8684-9
В. А. Широков та ін. Лінгвістично-інформаційні студії: Праці Українського мовно-інформаційного фонду НАНА України: у 5 т. Том 5. Віртуалізація лінгвістичних технологій. Київ, Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 2018. 286 с. ISBN 978-966-02-8683-2. ISBN 978-966-02-8690-0 (Т. 5). DOI 10.33190/978-966-02-8683-2/8690-0
В. А. Широков та ін. Лінгвістично-інформаційні студії: Праці Українського мовно-інформаційного фонду НАНА України: у 5 т. Том 4. Корпусна та когнітивна лінгвістика. Київ, Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 2018. 300 с. ISBN 978-966-02-8683-2.ISBN 978-966-02-8689-4 (Т. 4). DOI 10.33190/978-966-02-8683-2/8689-4
Широков В. А. Всеукраїнський лінгвістичний діалог у контексті теорії лексикографічних систем // Мовознавство. – 2003. – № 6. – С. 3-7.
Main results of MONDILEX project. Ludmila Dimitrova, Violetta Koseska-Toszewa, Radovan Garabík, Tomaž Erjavec, Leonid Iomdin, Volodymyr Shyrokov. https://ispan.waw.pl/journals/index.php/cs-ec/article/view/cs.2011.017 DOI: https://doi.org/10.11649/cs.2011.017 Copyright (c) 2015. Ludmila Dimitrova, Violetta Koseska-Toszewa, Radovan Garabík, Tomaž Erjavec, Leonid Iomdin, Volodymyr Shyrokov.License URL: http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/pl/
Указ Президента України від 07. 08. 1999 р. № 967 «Про розвиток національної словникової бази». Зокрема, в ході реалізації згаданих проектів було створено близько 50 віртуальних лексикографічних лабораторій, частина з яких експлуатується в промисловому режимі.
